Все якось дивно відбулось...тепер я зрозуміла,чого мені так бракувало.....його очей....його посмішки....щирої посмішки.....його жестів....а потім...все якось змінилось....опинившись в його обіймах,мені стало дуже боляче.....і з"явились сльози,яких ні я,ні він не очікували......
Він знову це зробив.......................я не знаю,де,звідки мені залишилось черпати певну кількість сил,щоб вижити.....це немов,з тебе просто відрізають,або ні...краще вижигають на тобі,на твоєму тілі,рани....які ніколи не заживуть,і які не дадуть змоги про себе забути....
Немає коментарів:
Дописати коментар